Історія реклами: Середньовіччя

46
com_content.article
(2 votes, average 4.00 out of 5)
Історія реклами: Середньовіччя4.00 out of 50 based on 2 voters.


Епоха Середньовіччя не залишила жодних фактів про існування такого явища як реклама. Оскільки весь устрій ґрунтувався на натуральному господарстві, не було жодної потреби у рекламі.  Лише у Х – ХІ столітті зі зростанням населення у містах відродився інститут глашатаїв.

 


Про це свідчить запис у «Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа», де був розділ, спеціально присвячений па­ризьким глашатаям: «Кожний паризький глашатай, починаючи з пе­ршого дня, як тільки він буде записаний, і до того, як він буде випи­саний, може піти у будь-яку корчму, в яку забажає, щоб там викрикувати ціну на вино... Якщо корчмар, який продає вино в Па­рижі, не має глашатая і зачинить двері перед глашатаєм, то глаша­тай може викрикувати королівську ціну, тобто 8 деньє, коли вино дешеве, і 12 деньє, коли воно дороге».

Глашатаїв почали наймати духовенство, лицарі, бюргери, купці. З’явились такі посади як королівські, лицарські та міські глашатаї, які інформували населення про адміністративні розпорядження міської ради.

У XIII ст. було видано перший збірник «Сто сім криків, які кри­чать щоденно в Парижі», у 1608 р. — збірник «Крики Лондона». В аналогічному збірнику «Крики Рима» є не тільки таблиця, в якій класифіковано 192 типи рознощиків і посильних, що пропонують товари і послуги, а навіть подано їхні зображення, різні за одягом, екіпіруванням, навіть з різним виразом обличчя.

У ХІІ –ХІІІ століттях почали з’являтись закони, що визначали діяльність закликальників. У вищезгаданому «Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа» вказу­валося: «Ніхто не може і не повинен закликати і тягнути покупця, який знаходиться біля іншої ляди або в іншій лавці; якщо хтось так зробить, він сплатить королю 5 су штрафу і 5 су цеху». Англійські статути XIV ст. попереджали: «Ніхто не має права рекламувати будь-що своїм криком. Якщо хтось так зробить, намісник має пра­во притягти його до суду й оштрафувати. Іншим разом у нього може бути відібрано все майно».

У ХІІ століття з’явились перші вивіски, які були з дерева або полотна, зверху покриті позолотою. Це зазвичай були вивіски лавок, і з часом почали служити міським орієнтиром, оскільки номерів будинків ще не існувало. З часом функції вивісок збільшились – вони почали бути рекламою, що вплинуло на їх вигляд та характер. Вони почали бути більш привабливими, пишнішими. Для роботи над вивісками почали запрошувати скульпторів та художників. Ускладнився рельєф, були додані елементи декору.

У ХІ – ХІІ столітті дуже стрімко почала розвиватись знакова система – геральдика. Найпопулярнішими були лицарські герби, торгові й цехові, герби міст, країн. Спеціально позначалась продукція каменярів, зброярів, гончарів, а знак цехової гільдії був гарантом якості та ніс рекламний характер.

Powered by Web Agency

Додайте нас в скайп:

Skype name: semoart.com

 

Quantcast
Рейтинг@Mail.ru